Укр Eng

Преса про нас

31.10.2014

Мистецтво ставить діагнози

Незважаючи на те, що експозицію робили в рекордно стислі терміни, куратор виставки, заступник арт-директора Pіnchukartcentre Бйорн Гельдхоф, схоже, задоволений роботою художників і команди. «Це фактично 21 персональна виставка, але чи не вперше всі вони перебувають у діалозі одна з одною і утворюють єдиний проект, а також всі так чи інакше співвідносяться з українською ситуацією».

Безспосередньо українські реалії опинилися в фокусі уваги трьох художників — українців Микити Кадана і Жанни Кадирової та чилійки Пілар Кінтерос. Жанна Кадирова, яка отримала головну премію PіnchukArtCentre 2013 року та автоматично ввійшла в шорт-лист FGAP, у першу чергу — знаний скульптор, але на виставці вона представила 5 фоторобіт із серії «Досліди». Формально це краєвиди лівого берега Києва, змінені під дією азотної кислоти, по суті — проект, що досліджує, як змінюється обличчя столиці. «Ми експериментували із соляною і фосфорною кислотою, навіть травми на виробництві були», — каже Жанна. Микита Кадан у своїй роботі «Запам’ятати момент, коли розповідь було перервано» продовжує досліджувати тему музею як інституції: «інформаційний привід» — руйнація Донецького краєзнавчого музею, у широкому сенсі це тема руйнації музею не тільки під тиском зовнішніх обставин, а й через внутрішню невідповідність часу тощо. Це однозначно вдала робота Кадана, бо вона і раціональна, і емоційна водночас: одна її частина з опудалом оленя і радянською «стінкою», поруйнованою умовними осколками, і друга — ідеально біла архітектура з геометричними «променями», «стрілами», «векторами», яка завалюється і душить відвідувача — апелюють до розуму та емоцій глядачів.

Коли чилійська художниця Пілар Кінтерос шукала в інтернеті інформацію про Київ, в одному з «вікон» спливла фотографія «Фонтану Дружби народів», у народі «Рулетка», який був на майдані Незалежності до реконструкції 2001 року. Пілар вирішила зробити реконструкцію фонтана, зараз вона вирізає з паперу та пінопласту потрібні деталі, а 15 листопада на Майдані відбудеться перформенс повернення фонтана. Мексиканець Мауріціо Лімон, який зробив відеопроект про шахи, старих шахістів, їхнє життя в Мексиці і роботу як невід’ємну частину цього життя, включив у фільм кадри з Києва — про наших шахістів, адже шахи — це популярне в радянські часи хобі містян. А Карлос Мотта із Колумбії представив провокативний проект, пов’язаний із сексом, сексменшинами, історією одностатевих стосунків, і за допомогою українського журналіста Максима Іванухи створив спеціально до виставки постер, у якому показана історія тиску на гомосексуалістів на нашій території — з часів Середньовіччя до сьогодення. Постер буде виставлений в публічному просторі — на вулиці біля ПАЦ — і буде своєрідним лакмусовим папірцем толерантності українців. Обійшовши виставку, почуваєшся так, ніби прочитав пачку газет і журналів про глобальні світові процеси і проблеми: тут і демографія, вимираючі народи, проблема самоідентифікації — проект Розелли Біскотті (Італія); корпоративна естетика, supergloballuxury і способи його вираження в публічному просторі — проект групи GCC (регіон Перської затоки); колонізація, поєднання індустріального суспільства і традиційного — проект Хімени Гаррідо-Лекки (Перу); технології на службі людини, можливості і маніпуляції — безпілотники Джеймса Брайдла (Великобританія); емоції, їх цифровий еквівалент і спосіб передачі — кімната Сесіль Б.Еванс (США/Бельгія); капіталізація нематеріальних активів — Келлі Спунер (Великобританія). Іще модний художник — соціальний художник, натхнення сьогодні лежить не на поличках «Краса», «Природа», «Вічні цінності», а в папках «Екологія», «Пам’ять», «Толерантність», «Соціологія» тощо.

Здається, що перед тим, як узятися до виконання твору мистецтва, художник має захистити дисертацію з певної проблеми: в одному випадку дисертація набуває кольорів, форм, звуків, руху і стає художнім образом, в іншому — перетворюється на герметичну річ у собі, яку не «прочитаєш» без інструкції у вигляді кураторського тексту чи прес-екскурсії. Проте об’єднані разом, ці химерні і нехитрі проекти дають відвідувачу відчуття «це мій час, мій глобальний світ, і я тримаю руку на пульсі процесів». Теза «мистецтво лікує» давно змінилася на «мистецтво ставить діагнози», і цей тренд, здається, ще буде актуальним довгі роки.

Виставка триватиме до 4 січня 2015 року.

ДО РЕЧІ: За невеликим винятком, усі номінанти до 35 років (це віковий ценз премії) встигли зробити багато проектів, у їхніх CV — найкращі галереї, престижні премії, гучні виставки. 6 грудня журі оголосить переможців. Лауреат головної премії отримає $100000 ($60000 готівкою і $40000 у вигляді гранту на створення нових творів мистецтва), крім того, $20000 будуть спрямовані на програми стажування для лауреата спеціальної Премії.

У шорт-листі премії — художники з 17 країн світу. Вони були відібрані з 5586 заявок, що надійшли зі 148 країн.

Автор: Валентина КЛИМЕНКО
Share |

Повернутися до списку статей

Відео

RSS Все відео
18.05.2021

Онлайн-дискусія YES на тему нової книги Ніла Ферґюсона «Приреченість: політика катастрофи»

30.04.2021

Загрози безпеці України і що може зробити міжнародне співтовариство

11.02.2021

Онлайн-дискусія YES за участі Ювала Ноя Харарі, Рутгера Брегмана та Занні Мінтон Беддос

03.12.2020

Врятувати передчасно народжених малят під час Covid-19 – програма «Колиски надії»

Сторінки 1 2 3 4 5 ... із 5
 

Новини

RSS Усі новини

У Черкасах відкрився інноваційний реабілітаційний центр для поранених військових RECOVERY

29.02.2024

Надсучасний реабілітаційний центр RECOVERY розпочав роботу в Черкасах. Щорічно центр надаватиме якісну й безоплатну допомогу понад 1000 захисників і захисниць України. Це вже 9-й центр національної мережі, що заснували Віктор та Олена Пінчуки задля допомоги Силам безпеки й оборони України. 

2 роки повномасштабного вторгнення: вклад Віктора та Олени Пінчуків у наближення Перемоги

26.02.2024

За два роки повномасштабного вторгнення компанії ІНТЕРПАЙП, Geo Alliance, Starlight Media Group разом з Фондами Віктора та Олени Пінчуків спрямували на допомогу країні, військовим, медикам, цивільним постраждалим, а також на реабілітацію поранених понад 5,77 млрд грн.

Фонд Віктора Пінчука та YES у межах неформальної зустрічі YES «Два роки — боротьба триває» провели дискусію «Чи дійсно ізолювати Росію неможливо?»

25.02.2024

24 лютого 2024 року Фонд Віктора Пінчука та Ялтинська Європейська Стратегія (YES) провели дискусію «Чи дійсно ізолювати Росію неможливо?» під час спеціальної зустрічі YES «Два роки — боротьба триває», що відбулася в річницю повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. Учасники дискусії обговорили боротьбу України за життя, свободу і правовий порядок, а також те, як допомогти українцям перемогти в цій боротьбі заради всього світу.

Сторінки 1 2 3 4 5 ... із 5
Створення та підтримка сайту: Креативна агенція «Арт Депо»