Рус Укр Eng

Преса про нас

18.09.2014

Президент Естонії Тоомас Гендрік Ільвес: Путін чесно каже, що він робитиме надалі

Президент Естонії призначає зустріч на терасі одного з готелів в центрі Києва. У темних окулярах та метелику, він нагадує старомодного голлівудського актора.

Починає розмову, тримаючи дистанцію, але вже буквально за декілька хвилин крига зникає, і ти ризикуєш повністю потрапити під його ауру. Артистично усміхаючись та добираючи слова, президент Ільвес уже за десять хвилин розмови здається тобі ледь не товаришем, якого в запалі розмови можна дружньо поплескати по плечу або піджартувати над ним.

Тоомас Гендрік Ільвес з 2006 року обіймає посаду президента Естонії. Народжений у Швеції, він з батьками виїхав до Америки, закінчив там школу та вступив до Колумбійського університету, де здобув ступінь бакалавра, а в Університеті Пенсильванії - магістра з психології. Останнє десятиліття існування Радянського Союзу Ільвес працював на радіо "Свобода".

Після розпаду СРСР майбутній президент, що мав американський паспорт, отримав громадянство батьківщини та став послом Естонії у Америці. Наступна сходинка – міністр закордонних справ Естонії.

Ільвес працював на цій посаді з 1996 по 2002 з перервою на один рік. Далі – депутат Європейського парламенту. У статусі заступника голови комітету в закордонних справах 2004 року він відвідує Помарачневий майдан, що остаточно перетворює Ільвеса на прихильника демократичної України.

Другий термін повноважень президента Естонії добігають кінця у Ільвеса в 2016 році. Що він планує робити після цього, не каже – але беззаперечний авторитет у світі не дають йому жодного шансу зникнути зі міжнародної арени.

Ільвес приїхав до Києва для участі у щорічному форумі Ялтинської європейської стратегії та погодився зустрітися з кореспондентом "Української правди".

- Пане президент, після Революції гідності Україна намагається перезавантажитися як країна. Звісно, ми дуже різні - за розміром та менталітетом, але ми походимо з колись однієї держави – Радянського Союзу. Що би ви порадили Україні з висоти естонського досвіду?

- Треба визначити, в чому ми справді різні. У нас не було ваучерної приватизації промислових підприємств, тому в нас немає олігархів, які скуповували дешеві ваучери та ставали власниками заводів.

Друга відмінність - за виключенням Народного Руху, у вас не було дуже широкої підтримки незалежності.

Незалежність прийшла до України несподівано. Тоді як ми пройшли крізь довгі дебати протягом років, і коли ми отримали незалежність, то знали, що робити далі.

93b34fe-625-prezident-estonii-poros.jpg

- Але, все ж таки, що головне зараз для України?

- Добре врядування, прозорість чиновників та боротьба з корупцією – ось три надзвичайно важливі складові для європейської інтеграції. Це має бути серйозно зроблено в Україні.
Естонія посідає 29 місце в світі за прозорістю, і це кращий показник, ніж у половини членів ЄС - не тільки колишніх комуністичних країн, а "старих європейських" держав.

Прозорість змінила інвестиційний клімат Естонії. Росія в цьому рейтингу посідає 128, а Україна, здається, 148. Розумієте, чому це важливо? Бо на цей показник дивляться люди, політики, інвестори, місцеві бізнесмени. Грузія в цьому напрямку зробила велику роботу, коли Саакашвілі звільнив повністю всю місцеву міліцію.

Я був і залишаюся одним з найбільших прихильників України в світі. Але як мені реагувати, коли естонські інвестори стають жертвами рейдерських атак у вашій державі?
Або, наприклад, ми підписали найбільш глибоку зону вільної торгівлі з Україною, яка ніколи не працювала, і я тричі порушував це питання перед президентом Кучмою або міністрами закордонних справ України, але нічого не помінялося.

Я підтримую Україну політично, але якщо естонські бізнесмени кажуть, що тут нічого неможливо робити, власність є жертвою рейдерства - я нічого не можу зробити з репутацією України.

Окрім боротьби з корупцією, ви маєте відкрити уряд для нових молодих людей. Це те, що сильно змінило Естонію. Наші нові міністри на початку були не дуже гарні, бо вони були нові, але подивіться - сьогодні всі міністри - молоді люди або люди, які досягли середніх років: міністр фінансів, міністр закордонних справ, міністр оборони.
Старі практики пішли в минуле. Так само зараз вашій молоді теж треба іти в політику. Просто взяти і зробити це.

Ви знаєте Андерса Ослунда (американського економіста шведського походження - УП)?

- Так, знаю.

- Він говорив, що Естонія досягла успіху тому, що правильно розподілила функції у державному апараті. Міністри є політиками, у них є радники-політики, а далі скрізь - державні службовці. Державний секретар - найвищий посадовець, він керує міністерством, він рівновіддалений від політичних сил. І це спрацювало в Естонії.

Навіть в деяких країнах Європейського союзу, коли змінюється уряд, звільняють не лише міністрів, але і службовців аж до прибиральниць. Це погано для гарного управління. Державні службовці не повинні мінятися залежно від зміни уряду.

Я пам'ятаю, що Естонія була єдиною країною серед країн Балтії, яка в 1997 була запрошена вести переговори про вступ до ЄС разом з Польщею, Чехією та Угорщиною. І інші балтійські країни були обурені, чому вони не були запрошені.

Що нам справді помогло, це повна "діджиталізація" суспільства (перехід на електронний документообіг - УП). Це зробило все дуже прозорим. Як чиновники витрачають кошти, як здійснюються державні закупівлі – усе це як на долоні. Це спричинило масове зниження корупції. Я не знаю як в Україні, але у нас це мало успіх.

- Ситуація в Україні поки не дуже покращилася…

- Якщо це публічний тендер, то суспільство має бачити всі подані пропозиції. У нас все це оцифровано. Естонія навіть намагалася поміняти практики в Євросоюзі. У нас була ситуація, коли член Європейської комісії за квотою Естонії зробив публічними витрачання мільярдів євро дотацій Євросоюзу. І це почало викликати спротив, оскільки деякі держави почали порушувати питання конфіденційності та захисту приватного життя. Зрештою, вони домоглися свого – і вимога оприлюднювати витрачання коштів була замінена на добровільне право звітувати.

- У вас навіть голосування до парламенту Естонії можна здійснювати через інтернет...

- Так. А знаєте, чому в нас такий великий відсоток голосування через інтернет - 30%? Тому що система працювала багато років, і люди довіряють такому способу голосування.

Але я згоден, що наші країни різні за розміром. Набагато корисніше для України вивчати і наслідувати приклад Польщі, яка зараз демонструє фантастичні результати і стає європейською силою. "Силою" не у військовому сенсі, а з огляду на їхній вплив на Євросоюз.

Я був на Майдані в 2004 році та пам'ятаю піднесення людей, а потім те розчарування, яке їх спіткало. Зараз Україна отримала другий шанс. Якщо його не буде використано, то чи буде в неї коли-небудь третій шанс? Я не знаю.

- Естонія має свою історію стосунків з Росією. Як ви думаєте, якою є кінцева мета Володимира Путіна щодо України? Що каже ваша розвідка?

- Я оперую інформацією лише з відкритих джерел. Ми не знаємо планів Путіна. Якби я знав плани Путіна, я би працював на іншій посаді.

- У ЦРУ?

- (Сміється.) Мене звинувачували в співпраці з ЦРУ, коли я в 1980 роках працював на радіо "Вільна Європа"/радіо "Свобода".

Насправді, Путін є дуже відвертим політиком. Просто не всі чують те, що він каже. У своїй статті, опублікованій в одному з журналів за лютий 2013 року, начальник Генштабу Міністерства оборони Росії Валерій Герасимов прямо писав про ведення гібридних воєн, про "зелених чоловічків" і так далі. Просто не всі звертають увагу на те, що говорить Путін. А він це казав ще в лютому 2013 року!

- Часом у пресі можна знайти побоювання, що Естонія може стати наступною жертвою агресії Росії. Як приклад наводять викрадення естонського громадянина російськими спецслужбами.

- Затриманий естонець був правоохоронцем, що займався розслідуванням контрабанди на кордоні. І викрали його не на території Росії, а на території Естонії.
Чи можлива агресія Росії проти Естонії? Ми покладаємося на гарантії безпеки, надані президентом США. У нас близько 25% російськомовного населення, я сам є на чверть росіянином. Але це не ми утискаємо росіян, а росіяни приїздять до нас по притулок, який ми надаємо, оскільки є дуже гуманною та ліберальною країною.

- Ви вже працювали президентом Естонії, коли Україна втратила шанс розпочати План дій по набуттю членства в НАТО на Бухарестському саміті? Чому це сталося?

- Україна не отримала План дій з набуття членства в НАТО великою мірою тому, що не провела достатньо реформ для цього. Естонія виконала п'ять тяжких щорічних планів по приєднанню до НАТО. На той момент уже була втома від України, а інші країни, які раніше приєдналися до Плану дій щодо набуття членства в НАТО – та ж Хорватія або Албанія – до того демонстрували набагато сильніший прогрес у військовій реформі, ніж Україна.

- Уже багато місяців увага світу зосереджена на Україні. Як ви думаєте, чи може знову настати втома від України, якщо вона не досягне прогресу в реформах?

- Я скажу так: дуже тяжко проводити реформи під час війни. Але це не може бути універсальним виправданням.
Зараз у вас буде проведено парламентські вибори, що має полегшити процес реформування. Україна має демонструвати прогрес, щоб ми, друзі України, могли говорити про це в світі, щоб у нас були аргументи на вашу користь.

Джерело: УП
Автор: Сергій Лещенко
Share |

Повернутися до списку статей

Відео

RSS Все відео
24.11.2020

Онлайн-дискусія за участі Егілса Левітса, Фаріда Закарії та Александра Квасьнєвського, присвячена майбутньому демократії

03.11.2020

Онлайн-дискусія YES "Президентські вибори у США та їх наслідки для України"

27.10.2020

Онлайн-дискусія YES з Фарідом Закарією і Нілом Фергюсоном про книгу «Десять уроків для світу після пандемії»

05.10.2020

Онлайн-дискусія YES, присвячена реформам, безпеці та євроатлантичним перспективам України

Сторінки 1 2 3 4 5 ... із 5
 

Новини

RSS Усі новини

Ялтинська європейська стратегія (YES) та Посольство Канади в Україні співорганізували експертну онлайн-дискусію на тему жінки, мир та безпека.

27.11.2020

27 листопада 2020 року Ялтинська європейська стратегія (YES) спільно з Посольством Канади в Україні провели експертну онлайн-дискусію на теми, що стосуються жінок, миру та безпеки. Захід відбувся з нагоди 20-ї річниці ухвалення Резолюції 1325 Ради Безпеки ООН.

Ялтинська європейська стратегія (YES) провела онлайн-дискусію за участі Егілса Левітса, Фаріда Закарії та Александра Квасьнєвського, присвячену майбутньому демократії

11.11.2020

Ялтинська європейська стратегія, у партнерстві з Фондом Віктора Пінчука, продовжує серію онлайн-дискусій, присвячених змінам у світі й тому, що вони означають для України. 10 листопада Егілс Левітс, Президент Латвії, та модератор Фарід Закарія, ведучий GPS Fareed Zakaria на CNN, обговорили теперішній стан та майбутнє демократії. Відкрив дискусію Александр Квасьнєвський, Президент Польщі (1995-2005), Голова Правління YES.

Фонд Віктора Пінчука розпочинає 15-й конкурс стипендіальної програми «Завтра.UA»

11.11.2020

11 листопада 2020 року Фонд Віктора Пінчука розпочав 15-й відкритий конкурс стипендіальної програми «Завтра.UA». Загальнонаціональна програма підтримки талановитої молоді покликана сприяти формуванню нового покоління інтелектуальної та ділової еліти країни, яка стане генератором майбутніх змін.

Сторінки 1 2 3 4 5 ... із 5
Створення та підтримка сайту: Креативна агенція «Арт Депо»