Укр Eng

Преса про нас

18.07.2008

Наша мета — 2020

Інституційна криза у Європейському Союзі не означає, що Україна втратила шанс стати членом цієї організації.
Так добре і мирно, як сьогодні, європейці не жили ще ніколи", - констатує німецький політолог Олександр Рар. У нього за спиною - Лівадійський палац, де у лютому 1945 року Йосиф Сталін, Теодор Рузвельт і Вінстон Черчілль поділили Європу на дві зони впливу. 6з з половиною роки потому тут уже вп'яте зібралися учасники щорічного саміту міжнародної мережі „Ялтинської європейської стратегії" (YES), яка має протилежну мету - сприяти вступу України до Європейського Союзу, тобто об'єднанню континенту.

Але нині цей процес загальмувався. Ірландське „ні" Лісабонському договору на референдумі 12 червня завдало удару по планах Брюсселя з перетворення Європейського Союзу на ефективніше міждержавне об'єднання. „Новинар" поцікавився у європейських чиновників, підприємців, політиків та політологів, як зберегти і примножити європейський добробут в умовах, коли під питанням опинилося майбутнє Об'єднаної Європи, і як це позначиться на шансах України.

Втім, зі слів Papa, Євросоюз має своєрідні „запасні майданчики" для подальшого розвитку організації. Наприклад, саме таким майданчиком свого часу став Лісабонський договір, замінивши проект Євроконституції, який у 2005 році на референдумах відхилили французи та нідерландці. „Лісабонська хартія теж не була схвалена однією країною, і зараз треба думати, як можна ще далі знижувати планку в побудові політичного союзу", - каже політолог. На думку експертів, є кілька варіантів виходу з ситуації. Наприклад, певні положення договору можуть бути прописані у договорі про вступ до ЄС Хорватії.

Ніколя Саркозі, президент Франції, яка зараз головує у Євросоюзі, сподівається розв'язати „лісабонський вузол" вже у жовтні або грудні. Виступаючи Ю липня у Європарламенті, він заявив, що ЄС не може дозволити собі бути паралізованим через ще одну „інституційну психодраму". 21 липня Саркозі планує особисто вирушити до Ірландії, щоб „слухати, говорити і намагатися знайти рішення". І хоча французький президент заперечив, що чинитиме тиск на „наших ірландських друзів", він зауважив, що розробляти новий договір замість Лісабонського немає сенсу.

Депутат французького парламенту П'єр Лелюш, однак, не вірить, що ірландці змінять свою думку. Він вважає, що у Європі є розрив між метою політичних лідерів і тим, чого хочуть прості люди. Тому депутат пропонує змиритися з думкою, що наразі Європа складатиметься із 27 окремих внутрішніх ринків. „Треба припинити абсолютно безплідні дебати про інституції та сфокусуватися на реальній політиці, яка може дати для Європи конкретні результати в економіці, обороні тощо", - каже Лелюш.
Старший радник Політичної ради ЄС Пірка Тапіола не згоден з тим, що цей розрив великий. „Те, чого ми [політичні лідери та прості європейці] хочемо, - це ті самі речі. Іноді у нас можуть виникати проблеми з комунікацією", - каже він. Чиновник вважає, що Євросоюзу просто потрібен невеликий період роздумів, щоб побачити, як він може просуватися вперед і що буде далі. „Ірландці потребують часу, щоб перетравити свою ситуацію. Ми потребуємо часу, щоб розібратися у своїй. Дозвольте мені просто сказати, що Європейський Союз все ще міцний - як ваш національний гімн „Ще не вмерла Україна", - правильно вимовляє назву гімну Тапіола. Українську він почав вчити ще під час помаранчевої революції у 2004 році, коли входив до складу команди європейських посередників.

БЕЗ ПАНІКИ
Голова Комітету німецької промисловості „Схід - Захід" Клаус Манґольд теж не вважає провал Лісабонської угоди катастрофою. „Я думаю, було б чудово мати цю угоду, але тепер нам доведеться жити без неї. Ми повинні знайти нове рішення. Мій досвід підказує, що після кожної хаотичної ситуації має бути новий початок. І часто ми опиняємося на вищому рівні, ніж раніше. Я оптиміст", - усміхається він.
Рар теж оптимістично дивиться у майбутнє: „Але ж економічний союз існує! І кордонів усередині Європи все одно немає. Інші держави ЄС, у тому числі й британці, будуть запроваджувати євро. Я певен, що Європа відбулася і відбудеться у майбутньому". Головне питання Європейського Союзу, на його думку, полягає в тому, чи буде це політичний союз, як того хочуть еліти багатьох європейських країн, чи переважно економічне співтовариство зі спільними інтересами, спільною зовнішньою та оборонною політикою, але зі слабшими політичними інститутами.
„Якщо ми подивимося, яким ЄС був 15-20 років тому, то побачимо, що він був зовсім іншим - більш економічним і менш політичним. Тоді, наприклад, не стояло питання спільних європейських цінностей, які сьогодні проголошені як нові європейські десять заповідей. Тобто ЄС змінюється, і він буде змінюватися й далі", - наголошує Рар. Він вважає, що у недалекому майбутньому вступити до Євросоюзу Україні, можливо, буде навіть легше, ніж зараз. „Важко собі уявити, щоб така країна з європейською цивілізацією, як Україна, залишалася поза Європою", - каже політолог.
Абсолютно згоден зі своїм співвітчизником і Клаус Манґольд. „Я вірю, що є кілька країн, які абсолютно повинні бути частиною Європейського Союзу. Це Україна, Хорватія та Сербія. Адже Україна - це західноєвропейська за своїми стандартами країна. Чому ми повинні мати [у ЄС] Румунію та Болгарію, але не Україну? У цьому немає сенсу. З погляду бізнесу та економічних перспектив це [вступ України до ЄС] треба робити без затримок", - вважає він.

КЛЮЧ ДО УСПІХУ
Експерти „Ялтинської європейської стратегії" пропонують Україні орієнтуватися на вступ до Європейського Союзу у 2020 році. „Завдання всіх політичних лідерів України - сказати собі: 2020 -4 це реально", - переконує екс-президент Польщі Олександр Квасневський. Втім, один з учасників саміту, автор польської економічної реформи та колишній голова Національного банку Польщі Легаек Бальцерович вважає, що все залежатиме від реформ та їх успішної реалізації. „Якщо Україна завдяки вдалій економіч^ ній політиці буде економічно успішною, то її шанси вступити до ЄС будуть набагато вищі. Тому для України такі важливі реформи - це її головна зовнішня політика. їх не замінить навіть найкращий міністр закордонних справ", - застерігає Бальцерович.

Дипломатія, однак, теж має велике значення, адже саме зараз тривають переговори щодо нової поглибленої угоди „Україна - ЄС", частиною якої буде зона вільної торгівлі. У посланні учасникам „Ялтинської європейської стратегії" французький президент Ніколя Саркозі зауважив, що мету головування Франції у ЄС вбачає у підписанні нової угоди на початку 2009 року. Тапіола, втім, вважає, що переговори щодо зони вільної торгівлі триватимуть до другої половини наступного року. „Звичайно, на наступний саміт „Україна - ЄС" ми будемо намагатися підготувати стільки, скільки можливо на політичному рівні. Але процес переговорів є автономним. Саміт - це саміт, а не частина переговорів", 4 каже радник. Поки що ж дипломати закінчили роботу над частинами угоди про зовнішню та оборонну політику.

А от чіткої згадки про перспективи членства України в ЄС в угоді, скоріш за все, не буде. „Звісно, Україна - європейська країна, і це передбачає певні речі. Але ми все ще у процесі перетравлювання нашого попереднього розширення. Україна дуже успішна у сфері демократичного розвитку, але ви потребуєте трохи більше стабільності, подальшого просування реформ. У вас є структурні проблеми, які спричиняють конфлікти. І справа не лише в особистостях. Треба провести конституційну реформу, уточнити повноваження президента і уряду", - пояснює європейську позицію Тапіола.

SPECIAL GUEST STAR: Почесним гостем саміту YES був Тоні Блер. Він став першим британським прем'єр-міністром після Він стона Черчілля, який відвідав Ялту

ЄВРОПРАКТИК: Депутат французького парламенту П'єр Лелюш вважає, що європейцям слід припинити дебати про інституції та сфокусуватися на конкретних справах

ЛІСАБОНСЬКА ПСИХОДРАМА
„Я б сказав, що це криза еліт. Не треба драматизувати ситуацію, як це люблять робити поза межами Європи. Вважають, що Євросоюз скоро розвалиться, що через голосування в Ірландії зазнає краху європейська модель, яка існує вже 60 років. Цього не буде", - запевняє Рар. Він визнає, що Лісабонський договір, скоріш за все, так і не ратифікують, адже для того, щоб він набув чинності, ірландцям треба проголосувати на референдумі вдруге - але тепер „за".

ВЕЛИКА ТРІЙКА: Засновник YES Віктор Пінчук слухав доповіді у компанії екс-президентів України Леоніда Кучми та Польщі Олександра Квасневського.

Джерело: Новинар
Share |

Повернутися до списку статей

Відео

RSS Все відео
27.02.2026

Чи варто Україні розраховувати лише на себе?

27.02.2026

Заключна панельна дискусія Спеціальної зустрічі YES 24 лютого 2026 року

27.02.2026

Політика завершення війни: виборці, настрої та лідерство

27.02.2026

Інновації та прагматизм по-українськи – шанс для Європи. Санна Марін, Олександр Камишін

Сторінки 1 2 3 4 5 ... із 5
 

Новини

RSS Усі новини

STILL JOY – FROM UKRAINE INTO THE WORLD @ ВЕНЕЦІЯ 2026. Подія в межах офіційної паралельної програми 61-ї Міжнародної мистецької виставки La Biennale di Venezia. Представлено Фондом Віктора Пінчука та PinchukArtCentre

08.05.2026

7 травня 2025 року Фонд Віктора Пінчука та PinchukArtCentre відкрили проєкт «Тиха тривка радість» (Still Joy), що увійшов до офіційної паралельної програми 61-ї Міжнародної мистецької виставки La Biennale di Venezia. Під час церемонії відкриття виступили Віктор Пінчук, бізнесмен та філантроп, засновник PinchukArtCentre; Тетяна Бережна, віцепрем’єр-міністр з гуманітарної політики України, Міністр культури України; куратори виставкового проєкту Бйорн Гельдхоф, артдиректор PinchukArtCentre, та Олександра Погреняк. Гліб Стрижко, ветеран, морський піхотинець, що повернувся з російського полону, і Юлія «Фобія», старший сержант у Збройних Силах України, морський піхотинець і військовий медик, долучилися з промовою. 



STILL JOY – FROM UKRAINE INTO THE WORLD @ ВЕНЕЦІЯ 2026. Подія в межах офіційної паралельної програми 61-ї Міжнародної мистецької виставки La Biennale di Venezia. Представлено Фондом Віктора Пінчука та PinchukArtCentre

27.04.2026

Фонд Віктора Пінчука та PinchukArtCentre представлять проєкт «Still Joy — From Ukraine Into the World», що увійшов до офіційної паралельної програми 61-ї Міжнародної мистецької виставки La Biennale di Venezia. Подія відбудеться у Palazzo Contarini Polignac у Венеції з 9 травня до 1 серпня 2026 року. 



Сторінки 1 2 3 4 5 ... із 5

Проєкти

ЛюдинаСуспільствоСвітЗавершені проєкти
Створення та підтримка сайту: Креативна агенція «Арт Депо»