Укр Eng

Преса про нас

14.12.2009

Винагорода

Автор: Ребекка Мід

Існує кілька типових фраз, які використовуються в описанні особистості Віктора Пінчука, котрий відвідав наше місто минулого тижня з нагоди вечірки в готелі Грамерсі Парк. "Друга найбагатша людина в Україні" – це один зі штампів; "власник шести телевізійних станцій і найпопулярнішої газети країни" - це ще один, а також: "друг Біла Клінтона", "друг Елтона Джона" і "зять колишнього Президента України Леоніда Кучми". Але Пінчук прибув у Нью-Йорк в іншій іпостасі, а саме в якості одного із двохсот най-най (згідно з Artnews) і засновника PinchukArtCentre, приватного музею в Києві. Метою його візиту став запуск нового арт-проекту Future Generation Art Prize, премії розміром у сто тисяч доларів, яка буде вручатися один раз на два роки молодому художнику. "Я прилетів сьогодні вранці і відлітаю увечері, після події", - сказав Пінчук, одягнений у бездоганний темний костюм і білу сорочку з розстебнутим комірцем. Він виглядав після тривалого перельоту так свіжо, як може дозволити собі виглядати тільки людина з його достатком. По дорозі назад, як він повідомив, вони зроблять посадку в Дюссельдорфі, підкинувши додому фотографа Анреаса Гурскі. "Звичайно, звичайно, ми всі - європейці",- скаже він, знизавши плечима.

Пінчук, якому виповнилося 48, з темним, дуже коротко постриженим волоссям, імпозантним профілем і манерою моментально викликати прихильність до себе, тою самою, до якої іноді вдаються зірки кіно, що потрапили в коло спілкування з менш відомими: беруть тебе за лікоть; іронічні, сяючі очі; м'яка, незарозуміла самовпевненість у голосі. Він отримав освіту інженера в радянські часи й заробив свій капітал на трубопрокаті в посткомуністичній Україні. Колекціонуванням сучасного мистецтва він займається всього лише п'ять років, але нестачу досвіду, він компенсує інтенсивністю. Серед придбань Пінчука знаходяться "99 Cent II Diptychon," Андреаса Гурскі, за яку, як повідомляють, було заплачено $3,3 мільйони в 2007 році, що й зробило цю роботу найдорожчою фотографією у світі. (Незважаючи на свою зайнятість, Гурскі прибув у Нью-Йорк за день до вечірки. "Це дуже невдалий час, прямо перед Різдвом", - сказав він, зізнавшись, що, той факт, що його підкинуть назад додому, небагато пом'якшує обставини). «Його колекція неймовірно насичена - він схильний до покупок у великих кількостях і дуже вимогливий до якості", говорить Ричард Армстронг, директор Гуггенхайма, який став членом Ради нової премії Пінчука. (Торік Армстронг відвідав Київ і мав задоволення пообідати в японському чайному будинку на території садиби Пінчука). "У нього чудесна підбірка Кунса", - розповідає Елі Брод, колекціонер з Лос-Анджелеса, і теж член Ради премії Пінчука. (Згідно з існуючою інформацією, Пінчук віддав двадцять три мільйони доларів за "Висяче серце", скульптуру Кунса, 2007 р.) "І він організував найкращу виставку Хьорста, яку мені будь-коли доводилося бачити", - додав Брод. (Існує думка, що Пінчук володіє половиною робіт Хьорста, виставлених на даний момент у Лондоні, у галереї Wallace Collection.)

Сам Хьорст не зміг бути присутнім на вечірці в Нью-Йорку, але надіслав своє відео-звернення. (На відео Хьорст згадав минуле - премію Тернера, яку він отримав у 1995р.: "Моя мама раптом стала розуміти мою творчість".) Такаші Муракамі, який у тандемі з Хьорстом, Кунсом і Гурскі прислужаться в якості " художників-патронів" для переможців премії, теж надіслав відео-звернення зі своєї галереї в Токіо. Але склалось таке враження, що Пінчука більше заінтригувала мультяшная червона скульптура, яка потрапила в об'єктив разом з Муракамі, аніж саме шанобливе вітання художника. "Щось цікаве - я не знаю що це", - прошепотів Пінчук, але його скороминуще бажання заволодіти предметом щезло, як тільки хтось з колег Муракамі просвітив його, що ця робота створена іншим художником.

Пінчук не прикладатиме свою руку до відбору переможця премії, проте він вже встиг "підправити ваги" - у число фіналістів обов'язково ввійде переможець премії, заснованої ним же для українських художників. "Скажемо так, я із самого початку хотів надати деяку перевагу Україні", - сказав Пінчук. Він рішуче налаштований на те, щоб перетворити Київ у "культурний центр". Ця людина відслужила два строки в українському парламенті, але говорить, що зараз тримається від політики чимдалі, або хоча б намагається. "Це зробити дуже непросто, будучи власником однієї з найбільших медіа-груп у країні - можете собі уявити",- говорить він, імітуючи людину, що намагається відповісти на кілька дзвінків одночасно. Так чи інакше, важливіше слухати художників, а не політиків - така його думка. "Я вважаю, що мистецтво дійсно є однієї з революційних сил у світі, особливо в країнах, що розвиваються. Тут у США ви не відчуваєте її так сильно, як ми, у наших краях". Звідси й популярність PinchukАrtСentre, число відвідувачів якого вже склало дев'ятсот тисяч, і у своїй більшості - це люди віком від 16 до 25 років. "До нас завжди стоїть черга", - він продовжує, - "Єдина на всю країну черга, і та - наша. Чесно кажучи, під час кризи черг у Києві побільшало, до банківських установ - запанікували. Але тепер наша галереї поза конкуренцією".

Джерело: The New Yorker
Share |

Повернутися до списку статей

Відео

RSS Все відео
27.02.2026

Чи варто Україні розраховувати лише на себе?

27.02.2026

Заключна панельна дискусія Спеціальної зустрічі YES 24 лютого 2026 року

27.02.2026

Політика завершення війни: виборці, настрої та лідерство

27.02.2026

Інновації та прагматизм по-українськи – шанс для Європи. Санна Марін, Олександр Камишін

Сторінки 1 2 3 4 5 ... із 5
 

Новини

RSS Усі новини

STILL JOY – FROM UKRAINE INTO THE WORLD @ ВЕНЕЦІЯ 2026. Подія в межах офіційної паралельної програми 61-ї Міжнародної мистецької виставки La Biennale di Venezia. Представлено Фондом Віктора Пінчука та PinchukArtCentre

08.05.2026

7 травня 2025 року Фонд Віктора Пінчука та PinchukArtCentre відкрили проєкт «Тиха тривка радість» (Still Joy), що увійшов до офіційної паралельної програми 61-ї Міжнародної мистецької виставки La Biennale di Venezia. Під час церемонії відкриття виступили Віктор Пінчук, бізнесмен та філантроп, засновник PinchukArtCentre; Тетяна Бережна, віцепрем’єр-міністр з гуманітарної політики України, Міністр культури України; куратори виставкового проєкту Бйорн Гельдхоф, артдиректор PinchukArtCentre, та Олександра Погреняк. Гліб Стрижко, ветеран, морський піхотинець, що повернувся з російського полону, і Юлія «Фобія», старший сержант у Збройних Силах України, морський піхотинець і військовий медик, долучилися з промовою. 



STILL JOY – FROM UKRAINE INTO THE WORLD @ ВЕНЕЦІЯ 2026. Подія в межах офіційної паралельної програми 61-ї Міжнародної мистецької виставки La Biennale di Venezia. Представлено Фондом Віктора Пінчука та PinchukArtCentre

27.04.2026

Фонд Віктора Пінчука та PinchukArtCentre представлять проєкт «Still Joy — From Ukraine Into the World», що увійшов до офіційної паралельної програми 61-ї Міжнародної мистецької виставки La Biennale di Venezia. Подія відбудеться у Palazzo Contarini Polignac у Венеції з 9 травня до 1 серпня 2026 року. 



Сторінки 1 2 3 4 5 ... із 5

Проєкти

ЛюдинаСуспільствоСвітЗавершені проєкти
Створення та підтримка сайту: Креативна агенція «Арт Депо»