Новини
16.01.2024
Фонд Віктора Пінчука організував дискусію «Що станеться, якщо Україна програє?» під час Всесвітнього економічного форуму
16 січня 2024 року під час Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) в Давосі (Швейцарія) відбулася дискусія «Що станеться, якщо Україна програє?», організована Фондом Віктора Пінчука. Захід відбувся в рамках проєкту Deciding Your Tomorrow / «Вирішуючи твоє майбутнє», організованого Фондом Віктора Пінчука та PinchukArtCentre у співпраці з Офісом Президента України. Учасники дискусії розглянули сценарії майбутнього для України та її союзників у боротьбі з російською агресією. Світові політичні лідери, мислителі та активісти обговорювали ключові аспекти захисту життя і свободи українців, аби переосмислити те, що зараз стоїть на кону в Україні.
У дискусії взяли участь Леся Василенко, народна депутатка України; Валерій Пекар, співзасновник фонду «Нова країна»; Єгор Чернєв, народний депутат України і голова української делегації до Парламентської асамблеї НАТО та Ніл Фергюсон, старший науковий співробітник Інституту Гувера Стенфордського університету. Модерував подію Карл Більдт, колишній Прем'єр-міністр Швеції та член Наглядової ради YES.
Відкриваючи дискусію, Ніл Фергюсон поділився своїм баченням важливості обговорення найгіршого сценарію для України: «Ми повинні дати зрозуміти, які жахливі наслідки матиме перемога росії, інакше зацікавленість США почне слабшати. Якщо США припинять надавати фінансову та військову допомогу, то Західна Європа вчинить так само».
Він також поділився думкою, що може бути у випадку перемоги путінської росії: "путін виграє, навіть якщо Україна збереже більшу частину тієї території, яку вона мала у 1991 році, але виявиться економічно неспроможною вижити чи процвітати». Такий сценарій, на його думку, означав би «поразку західного альянсу, що був поспіхом сформований у 2022 році», а також «поразку керівництва США».
«Ми не можемо дозволити Україні програти цю війну. Ми не можемо дозволити путіну перемогти, тому що фінансові, економічні та моральні втрати для нас будуть неприйнятно високими», — зазначив Ніл Фергюсон.
Він також наголосив на важливості продовження військової підтримки України: «Якщо ми надамо Україні війська, артилерію, боєприпаси та засоби протиповітряної оборони, які вона потребує, я думаю, що вона зможе виграти війну. Саме тому ми повинні донести до світу, що війну досі можна виграти».
«Підтримка України багато в чому нагадує страховий внесок, який сплачують США та європейські члени НАТО. Ця ціна набагато менша, ніж якщо Україна зазнає поразки, а росія знахабніє», – підсумував він.
Єгор Чернєв зазначив, що поразка України означатиме поразку Заходу і призведе до вторгнення росії в інші суверенні держави. «Я не впевнений, що вона чекатиме повного завоювання України, щоб почати вторгнення в країни Балтії», – припустив він.
«Якщо Україна і Захід програють, це призведе до поляризації світу, оскільки це означатиме, що США більше не гарантують безпеку та захист, зокрема в ЄС», - зауважив Єгор Чернєв.
Леся Василенко підкреслила, що «Україна досі тримається» і що поразка України у цій війні поки що залишається лише одним зі «сценаріїв». Для перемоги Києву потрібен чіткий механізм, який би унеможливив повторення російської агресії.
«Щоб гарантувати, що росія не зможе напасти ані на Україну, ані на будь-яку іншу країну, ми повинні забезпечити збереження правового та безпекового порядку, яким ми його знаємо сьогодні. Ми мусимо продовжувати витісняти росію з нашої території і йти далі. Впевненість у тому, що повторення агресії неможливе — ключ до того, щоб почуватися в безпеці в цьому світ», – заявила вона.
Леся Василенко також застерегла від втоми від війни, нагадавши, що минуло 10 років з моменту першого вторгнення росії в Україну у 2014 році: «Європа та Україна засвоїли урок – втома не дає результату, вона призводить до ескалації війни, додаткових витрат та ризиків».
Карл Більдт зазначив: «Найбільш дивовижним фактом цих років війни є те, що російська армія не змогла провести жодного успішного військового наступу після першого тижня [повномасштабного наступу], коли вони діяли несподівано. Жодного успішного військового наступу за весь цей час. Вони можуть перетворити на руїни Алеппо, Маріуполь чи Бахмут – це цілком реально, але країну так не завоювати».
Він також зауважив, що цей конфлікт стосується не лише України, але й спроможності Європи зберігати стабільність у Західній та Центральній Європі: «Альтернатива полягає в тому, що нестабільність на Сході поступово поширюватиметься на Захід, тому що перемога росії не принесе стабільність. Перемога росії спричинить глибоку нестабільність у решті Європи на довгі роки».
На думку Валерія Пекаря, слід ставити питання: «Що буде, якщо Україна переможе?». За його словами, цей сценарій гарантовано призведе до чотирьох ключових наслідків, серед яких зменшення шансів на нову світову війну через позбавлення росії засобів для її ведення, збільшення інвестицій в Україну та підвищення безпеки Північної Євразії.
Він додав, що перемога України не повинна обмежуватися поверненням своїх територій, оскільки це не покладе край екзистенційній загрозі зі сторони росії: «Перемога означатиме, що росія більше не є загрозою для України та світу».
