Новини
21.01.2026
Підсумки другого дня проєкту "Україна: на передовій майбутнього" у Давосі з нагоди ВЕФ2026
З нагоди Щорічної зустрічі Всесвітнього економічного форуму 2026 у Давосі Фонд Віктора Пінчука провів низку дискусій у межах проєкту «Україна: на передовій майбутнього».
Проєкт об’єднав провідних міжнародних та українських лідерів думок для розмови про те, як саме в Україні сьогодні формується майбутнє безпеки, добробуту та глобального порядку. У центрі обговорень були теми: «Передова майбутнього: світ, що формується в Україні»; «Напад росії на країни ЄС — коли і як?»; «Інновації або занепад: майбутнє Європи та США»; а також «Основи тривалого миру: безпека, інвестиції та відбудова».
У розмові із Занні Мінтон Беддос, головною редакторкою The Economist, під час панелі «Передова майбутнього: світ, що формується в Україні» учасники обговорили ключові виклики, з якими стикаються Україна та світ у пошуках шляхів завершення війни — в умовах зростаючої невизначеності щодо майбутнього світового порядку.
Відкриваючи дискусію, Занні Мінтон Беддос заявила: «Це надзвичайно важливий момент не лише для України, а й для майбутнього світового порядку. Реальність доволі похмура. Україна переживає одну з найважчих зим, а росія здійснює масовані атаки на енергетичну інфраструктуру».
Єгор Чернєв, народний депутат України, голова Постійної делегації України у Парламентській асамблеї НАТО, відповів: «Я прокинувся, як і багато інших українців, і побачив новини про черговий геноцид українців — масовані удари по українських містах, зокрема, по Києву, які залишили нас без опалення та водопостачання. Я не бачу з боку росії жодної готовності чи бажання припинити цю війну. Головне для них — території. Ми не готові зрадити свій народ, здатися росіянам і залишити наших людей на Донбасі. Очікується, що наприкінці лютого ми побачимо певні фінальні напрацювання. Результат залежить не лише від позиції України, а й від позиції росії.
Ми маємо визнати, що світовий порядок що виник після Другої світової війни, більше не існує. Йдеться вже не про верховенство права, а про право сили. Ми бачимо, що Сполучені Штати є одним із ключових гравців, які руйнують цей порядок разом із росією. Те, що робить Трамп, не є несподіванкою».
Наталія Гуменюк, Виконавча директорка Лабораторії журналістики суспільного інтересу: «Як я казала ще рік тому, відсутність угоди краща за погану угоду. Метою путіна протягом останнього року було змусити Європу відмовитися від України, а Україну — здатися. Йому це не вдалося».
Еспен Барт Ейде, Міністр закордонних справ Норвегії: «Триває реальна війна з реальними росіянами, а на тлі — абсурдна ідея однієї людини, що нібито є російські кораблі, які загрожують Гренландії. Ця абсурдна дискусія відволікає нас від того, про що ми справді маємо говорити».
Він продовжив: «Початковий шок від відсутності чіткої позиції з боку цієї адміністрації США змусив сформувати “коаліцію охочих”, яка продемонструвала Україні реальну підтримку з боку Європи.
Держави мають поважати суверенітет одна одної. росія цього не робить».
Еліна Валтонен, Міністерка закордонних справ Фінляндії, погодилась: «Немає жодних ознак того, що росіяни хочуть укласти угоду. І, відверто кажучи, у мене алергія на спроби подавати росію та Україну в якомусь нейтральному балансі. росія розпочала цю війну, Україна лише захищається».
Далі вона продовжила: «Час американцям визначитися, чи вони на правильному боці історії. Так, вони обрали Трампа, але я не впевнена, що решта країни вважає це [захоплення Гренландії] правильною стратегією. Ми повністю підтримуємо Королівство Данії разом з усіма іншими арктичними та нордичними країнами».
Волтер Мід, колумніст The Wall Street Journal: «Трамп вважає, що європейські та американські інтереси не збігаються. Він переконаний, що російське вторгнення в Україну не є для США такою екзистенційною загрозою, як для Європи. Він також вважає, що Європа роками “їздила зайцем” на американській обороні, і він сповнений рішучості покласти цьому край. Він не вважає об’єднаний західний альянс особливо цінним і не вірить у міжнародну співпрацю. Він переконаний, що Європі потрібні США для ефективної політики щодо України — і хоче знати, скільки вона готова за це заплатити. Можливо, він вважає, що Європа має думати, що Гренландія — не надто висока ціна».
«Я бачу роздоріжжя. З одного боку, Європа розробляє стратегічну концепцію, у якій Китай є викликом, але наразі росія — союзник Китаю, хоча, можливо, не назавжди, і на цій основі пропонує ідеї оновлення трансатлантичних відносин, які працюватимуть із цією адміністрацією США. Адже якщо вони здатні працювати з цією адміністрацією, то працюватимуть за будь-яких умов. Якщо ж цього не станеться, Вашингтон і європейські столиці діятимуть у протилежних напрямах. росія це побачить і не матиме жодних стимулів іти на поступки щодо України».
Під час другої панелі «Напад росії на країни ЄС — коли і як?», модераторкою якої була Джилліан Тетт, колумністка та членкиня редакційної ради Financial Times, проректорка King’s College Cambridge, Карло Мазала, професор міжнародної політики Університету Бундесверу в Мюнхені, директор Центру досліджень розвідки та безпеки, а також Кирило Беркаль, заступник командира Третього армійського корпусу, обговорили ймовірність російського нападу на одну з європейських країн або державу — члена НАТО, а також можливу роль західних демократій, зокрема України.
Джилліан Тетт, колумністка та членкиня редакційної ради Financial Times, проректорка King’s College Cambridge, відкрила цю панель словами: «Очевидно, що адміністрація путіна націлена не лише на Україну, її інтереси значно ширші. Європі потрібно негайно прокинутися — і дуже швидко».
«Як ви вважаєте, чи уряд Німеччини та інші країни належним чином усвідомили, що настав час діяти жорсткіше?», — звернулася Тетт із запитанням до присутніх.
Карло Мазала, професор міжнародної політики Університету Бундесверу в Мюнхені, директор Центру досліджень розвідки та безпеки, відповів на це питання: «Я не міг уявити, що крах НАТО може розпочатися з того, що Президент США погрожуватиме іншій території НАТО. НАТО ґрунтується на зобов’язанні держав-членів прийти на допомогу будь-якому союзнику у разі нападу. Але якщо найпотужніша країна заявляє, що сама може напасти на іншого члена — які сигнали це посилає? Що далі?».
«путін не хоче переговорів про Україну — він хоче переговорів про європейську безпеку. Якщо росія переможе в Україні, це матиме наслідки для всієї міжнародної системи, ставлячи під загрозу ліберальний світовий порядок. Вони хочуть говорити про архітектуру безпеки, те, що вони називають глобальним порядком».
«Я не бачу жодних угод на горизонті. Паризьку зустріч можна було б замінити електронним листом. США не готові взяти на себе жорсткі гарантії. Трамп шантажуватиме європейців, заявляючи, що якщо не отримає Гренландію, він відійде від підтримки України».
«Коаліція охочих розглядає можливість перетворитися на своєрідний альянс, до якого входитиме й Україна. Новий гравець, який має забезпечити інтегровану систему командування, стандартизацію та взаємосумісність. Я думаю, що ми радше підемо цим шляхом, аніж шляхом створення європейської армії. Це найкращий варіант. Нам не потрібно бути такими ж сильними, як США — нам потрібно бути настільки ж сильними, як росія».
Кирило Беркаль, заступник командира Третього армійського корпусу, сказав: «Коли я був у [російському] полоні, я бачив, що всі посадовці там вважають, ніби воюють проти європейських і американських армій на території України. Усі всередині росії вже так думають. Якщо Україна зазнає поразки, вони вважатимуть, що перемогли НАТО».
«Будь-яка угода з дияволом — погана для нашої душі. росія не дотримуватиметься жодних домовленостей. Вони хочуть украсти наші душі, нашу країну, нашу історію, наші ресурси. Вони хочуть використати українців як ресурс для наступної війни. Кримців уже мобілізують, щоб воювати проти нас. Для росії будь-яка угода — це можливість підготуватися до наступного кроку. Я не хочу віддавати своїх сусідів і друзів російській мобілізації».
«Українська армія була б готова захищати Латвію чи Литву — це наші друзі. Ми першими пішли в Грузію — і завжди будемо відправляти наших бійців на захист свободи».
Під час третьої дискусії «Інновації або занепад: майбутнє Європи та США» модератор Чарлі Гаспаріно, журналіст Fox Business News, поспілкувався з Жанетт цу Фюрстенберг, керуючою директоркою General Catalyst, про те, як інноваційний потенціал визначатиме рівень добробуту, безпеки та впливовості держав у майбутньому, а також про можливості, які це відкриває для Європи та України.
Розпочинаючи дискусію, Чарлі Гаспаріно сказав Жанетт цу Фюрстенберг: «Ви не схожі на військову людину. Як ви потрапили в цю сферу?»
Жанетт цу Фюрстенберг, керуюча директорка General Cata, відповіла: «Я щиро віддана Європі й глибоко переконана в необхідності інвестувати в технології, які дозволяють захищати наші цінності».
«Ніхто насправді не міг передбачити масштаб і витривалість, які Україна демонструє щодня, — це більше, ніж просто вражає. Я вважаю, що зсув оборонної архітектури від важких успадкованих систем і бою “людина проти людини” до дедалі більшої ролі штучного інтелекту та периферійних технологій, вбудованих у пристрої та технічні засоби, став помітним ще чотири–п’ять років тому. Нагальна потреба України, а також перетин технологій спричинили потужний сплеск інновацій — не поступових, а проривних».
«Ми зосереджуємося на двох речах: штучному інтелекті та глобальній стійкості. Наше базове переконання полягає в тому, що кожен регіон має бути стійким у забезпеченні ключових функцій. Якщо говорити про охорону здоров’я, енергетику чи оборону, ви повинні контролювати власну долю, коли йдеться про ключову інтелектуальну власність та ті сфери, в яких не можна залежати від інших».
«Якщо сьогодні подивитися на ШІ, то ми мали інфраструктурний рівень, а тепер дедалі більше — прикладний рівень. Саме тут Європа може відіграти провідну роль. Уперше ми бачимо еволюцію, яка дозволяє створювати технології, що стають глобальними з першого дня, саме на прикладному рівні. Можна використовувати наявні дані клієнтів, галузеві контексти значної частини європейської промисловості й по-справжньому осмислювати прикладний потенціал ШІ в межах конкретного клієнта та конкретної галузі».
«Люди цінують європейську систему цінностей. Ми віримо в демократію та свободу слова, ми віримо в цінності й вважаємо, що їх варто захищати. Ми звертаємося до європейських талантів у США й заохочуємо їх повертатися. Абсолютно очевидно, що ми більше не можемо дозволити собі залежність — і не лише від США. Занадто довго ми передавали архітектуру власної безпеки на аутсорсинг. Тепер маємо свідомо й цілеспрямовано підходити до інновацій, аби захищати наші цінності».
Під час фінальної панелі «Основи тривалого миру: безпека, інвестиції та відбудова», модератором якої був Чарлі Гаспаріно, журналіст Fox Business News, Тарас Качка, Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, говорив про те, чому зусилля з відбудови та інвестиції є ключовими для досягнення сталого миру.
Тарас Качка: «Ми отримали обіцянку, що зусилля з відбудови України розпочнуться одразу після війни, одразу після повномасштабного вторгнення. Ця обіцянка була важливою для українського суспільства. Водночас ми відновлюємо мости та підтримуємо електропостачання. Ми ніколи не припиняли цього, нас підтримують всі наші партнери. Існує чітка формула й структура. Стабільний мир в Україні ґрунтується на економічному добробуті. Ми працюємо над відповідними документами разом з ЄС, США та Україною».
«росія не змінить свою поведінку. Наріжним каменем українського суспільства є збереження армії в її нинішньому вигляді. Ми й надалі будемо утримувати армію чисельністю не менш як 800 тисяч військовослужбовців. Це найбільша армія в Європі. За будь-яких обставин ми і далі будемо зміцнювати фінансову спроможність України для утримання армії. Це означає, що нам потрібна значна підтримка партнерів. Європа цього прагне».
Відповідаючи на запитання Чарлі Гаспаріно про економічне зростання та необхідність повернення українських громадян, Тарас Качка зазначив: «Це класична проблема “курки та яйця”. Повернення людей — це комплексний процес. Коли ми забезпечимо базове безпекове середовище, більшість людей повернеться. Йдеться насамперед про соціальні речі — традиції, родину, культуру. Українці із задоволенням повернуться. Якщо ж економічне відновлення не відбуватиметься на рівні очікувань, це породжуватиме серйозне невдоволення. Тому надзвичайно важливо діяти якомога швидше».
У відповідь на запитання про окремий фонд відбудови обсягом 800 млрд для післявоєнного відновлення, Тарас Качка зазначив: «Ідея полягає в консолідації всіх зусиль і енергії, ми вже досягли робочої домовленості щодо цього документа. Наразі ми бачимо, що маємо орієнтуватися щонайменше на 500 млрд і рухатися далі. Ми покладаємося на механізми ЄС і МВФ, а також на BlackRock [міжнародна інвестиційна компанія] щодо гарантій безпеки. Усе це базується на припущенні, що Україна буде прийнята до ЄС. Нам необхідно бути частиною Європейського Союзу — і заради добробуту, і заради безпеки. Наш найбільший виклик — це ми самі: ми маємо впровадити всі реформи та здійснити необхідні кроки, щоб формально стати частиною ЄС».
Проєкт «Україна: на передовій майбутнього», який триватиме в Давосі 19-22 січня 2026 року з нагоди #WEF2026, є частиною низки українських заходів, покликаних посилити голос України в світі, продемонструвати її стійкість і сприяти діалогу про майбутнє країни та глобальну безпеку.
«Україна: На передовій майбутнього» – це платформа, яка досліджує наші майбутні безпеку, добробут та архітектуру світового порядку. Наше майбутнє вибудовується в Україні: українці борються за захист суверенітету власної країни та за безпеку Європи. І в цій боротьбі Україна має бути в авангарді запровадження інновацій – у змаганні, яке визначить обличчя світу завтрашнього дня. Українці розробляють передові технології безпілотних літальних апаратів, штучного інтелекту, а також переосмислюють стандарти військових та цивільних технологій.
Проєкт «Україна: На Передовій Майбутнього», організований Фондом Віктора Пінчука у партнерстві з PinchukArtCentre та Офісом Президента України.
Більше інформації про проєкт «Україна: на передовій майбутнього» шукайте на сайті
Фото доступні за посиланням
Відео можна буде переглянути тут
