«Що потрібно Україні зараз» – Фонд Віктора Пінчука провів YES Dinner Discussion напередодні URC у Ґданську

24 червня 2026 року, напередодні Конференції з питань відновлення України (URC) у Ґданську, Фонд Віктора Пінчука та Ялтинська європейська стратегія (YES) провели традиційну дискусію YES Dinner Discussion, в якій взяли участь міжнародні лідери, урядовці, керівники бізнесу, експерти та представники громадянського суспільства.

Цьогорічна дискусія була присвячена темі: «Що потрібно Україні зараз».

Попри те, що західні союзники пришвидшили надання допомоги Україні, а Польща надала мільйонам українців незамінну логістичну та гуманітарну підтримку, базовий рівень допомоги все ж залишається недостатнім аби покласти край російській агресії. Україна визнає глибоку людяність та безпрецедентну щедрість своїх партнерів і вимагає негайного посилення санкцій, поставок зброї та інвестицій у оборонні технології. 

Перемога є обов’язковою передумовою миру; якщо ми не забезпечимо необхідну бойову потужність сьогодні, не залишиться майбутнього, яке можна було б відбудувати.

Відкриваючи захід, Віктор Пінчук, бізнесмен та філантроп, засновник YES, сказав: «Україна може перемогти. Але для цього нам потрібна ваша допомога. А ваша допомога означає більше санкцій, більше військової підтримки та значно більше інвестицій у нашу військову техніку. Це найкраща інвестиція в нашу перемогу, мир, відбудову та прекрасне відновлення».

Говорячи про солідарність Польщі з Україною, Віктор Пінчук також наголосив: «Я люблю Польщу. Українці люблять поляків. Поляки люблять українців. Коли любиш, іноді доводиться сваритися. Але завдяки вашій любові це легко перебороти. І ми маємо про це пам’ятати».

Крістен Міхал, Прем’єр-міністр Естонії, наголосив на важливості вступу України до НАТО: «Нам слід обговорити питання членства України в НАТО. Ми маємо найкращу бойову армію в Європі. Де ще їй бути, як не в НАТО?»

«У росії ситуація стає дедалі похмурішою. Це вже не триденна спеціальна операція — вона триває вже п’ятий рік. Там здійснюють удари великої дальності по мегаполісах, відключили 5G, закрили Telegram, а на чолі стоїть диктатор, який страждає на параною. З іншого боку, є Україна, яка має підтримку Європи та союзників».

Марта Кос, Єврокомісарка з питань розширення, оголосила, що 25 червня ЄС виділить перші 3,2 млрд євро з позики на суму 90 млрд євро для України: «Європа здатна виконати свої зобов’язання, і ми це робимо».

Вона також прокоментувала відкриття першого кластеру переговорів про вступ між ЄС та Україною: «Жоден процес розширення не може передати той внесок, який країна вже робить для Європи. У нас немає розділу, присвяченого мужності. У нас немає розділу про відвагу. У нас немає розділу про стійкість, щоб висловити те, що український народ уже робить для нас, європейців. Ось чому це двосторонній процес. І з відкриттям першого кластеру переговорів немає жодних сумнівів, що Україна належить до Європи».

«Ми не можемо почуватися в безпеці в Європі, доки Україна не стане членом ЄС», — підсумувала Марта Кос.

Тарас Качка, Віцепрем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, розповів про прогрес України у сфері боротьби з корупцією: «У період з 1 січня 2025 року по 31 травня 2026 року НАБУ порушило 1038 справ, САП висунула 309 нових підозр у 175 обвинувальних актах щодо 377 осіб, а Вищий антикорупційний суд виніс 140 вироків щодо 190 осіб, причетних до корупції».  

«Ми дуже серйозно ставимося до нашої лінії оборони, оборонної промисловості та наших реформ. І тепер нам потрібно, щоб така сама серйозність була і з боку ЄС», — додав він.

Джеремі Левін, заступник державного секретаря США з питань зовнішньої допомоги, гуманітарних справ та релігійної свободи, прокоментував роль США як посередника у мирних переговорах між росією та Україною: «Якщо Європа вважає, що їй не слід брати на себе роль посередника, то цю роль мають взяти на себе США. Адже хто ще може допомогти у посередництві між росією та Україною? Усі ми віримо, що завершення цієї війни — те, що найкраще для України та її народу, — має бути тривалим і справедливим миром, але саме миром».

Анджей Доманський, Міністр фінансів та економіки Республіки Польща, порушив тему вартості ведення війни: «Мир — це не лише дипломатичне досягнення, а й економічна структура, яка робить війну менш раціональною. Сьогодні Україна чинить опір жорстокому агресору не лише завдяки стійкості та мужності своїх Збройних сил і громадян, а й завдяки постійній підтримці міжнародної спільноти».

Карл Більдт, міністр закордонних справ Швеції (2006–2014); прем’єр-міністр Швеції (1991–1994); співголова ECFR; член правління YES; модератор дискусії, прокоментував економічний потенціал України: «Якщо поглянути на довгостроковий потенціал України, то очевидно, що з точки зору економічного розвитку вона може стати ще однією Польщею. У деяких сферах Україна має навіть кращий потенціал, ніж мала Польща».

Радослав Сікорський, Віцепрем’єр-міністр та міністр закордонних справ Республіки Польща, поділився своєю думкою щодо історичних засад міцного та тривалого миру на тлі нещодавнього погіршення українсько-польських відносин: «Історія відносин між нашими країнами набагато багатша, ніж один випадок геноциду та етнічних чисток. Тож якщо Україна стане членом ЄС — а Польща, як і раніше, підтримує це — ми будемо вести переговори, але при цьому маємо пам’ятати про таке: Європейський Союз по своїй природі є мирним союзом, мета якого — не допустити, щоб кошмари минулого коли-небудь повторилися».

Христя Фріланд, Віцепрем'єрка Канади (2019–2024), заявила: «Сьогодні Україна — не об’єкт, а суб’єкт. Україна діє, як головний персонаж. Зі слів європейців ми чуємо, що Україна змінює Європу в позитивному ключі. Україна продемонструвала, що здатна захистити себе. Цим Україна показала Європі: «Друзі, ви теж здатні захистити себе».

Максим Колєсніков, ветеран і колишній військовополонений, психолог, директор з маркетингу української компанії TAF Industries, що спеціалізується на оборонних технологіях, закликав до посилення підтримки України: «Якщо ви нам допоможете, ми переможемо швидше. І буде менше домівок, які доведеться відбудовувати. Дякуємо за вашу підтримку, але нам потрібно більше. І ми готові стати вашим партнером, адже у нас є технології, яких у вас немає».

Бріттні Шкі-Гізіс, командирка екіпажу БпЛА Збройних сил України, поділилася своїм досвідом служби в українській армії та наголосила на тому, як змінився характер війни:  «Війна змінилася як у тактиці, так і в технологіях. І те, що я бачу з боку Заходу, з боку армій НАТО, — це безтурботність, самозаспокоювання, майже відмова визнати, наскільки кардинальними є зміни на фронті».

«Лише уявіть, скільки дронів на лінії фронту, і як це унеможливлює просування навіть на 4 км. Я бачила відео навчань НАТО, де танки, бронемашини та піхота рухаються відкритими полями, і єдине, про що я можу думати, — це скільки жертв вони зазнають, застосовуючи таку тактику. Вони не ставляться до цього серйозно».

Вона також наголосила на важливості підтримки міжнародних партнерів: «Сьогодні я прийшла з гнівом у серці та виснаженням у душі, бо тут, на місці подій, ми відчуваємо, що нас не чують, що нас не підтримують. І я розумію, що це неправда, адже підтримка була неймовірною, але нам потрібно більше. І планувати майбутнє — це добре, але це нам не допоможе, якщо майбутнього не буде».

Голова Національного банку України Андрій Пишний закликав приватних інвесторів приїжджати в Україну та оголосив про нові пільгові умови для майбутніх інвесторів: «Нам потрібен приватний капітал. Ми маємо докласти всіх зусиль, щоб він знайшов шлях до України. У нас досі діють певні обмеження. Але я хочу передати такий меседж: нові гроші — нові умови».

Олександр Корнієнко, перший заступник голови Верховної Ради України, заявив: «Наш обов’язок — боротися за демократію попри сутички між нами, попри перешкоди, та забезпечувати фінансові гарантії нашій армії. Усі бюджетні питання вирішуються в стабільному режимі».

Олександр Камишин, радник Президента України зі стратегічних питань, зазначив: «Я радію, що люди на сцені та в залі говорять про оборонну промисловість як про щось надзвичайно важливе та значуще. Я впевнений, що разом із Польщею та Європою ми створимо міцнішу основу для оборонної промисловості. Ми це зробимо, і знову зробимо Європу сильною».

У заключному слові Александр Кваснєвський, Президент Республіки Польща (1995–2005); Голова правління YES, висловив надію на те, що найближчим часом вдасться досягти певного перемир’я: «Я думаю, що протягом найближчих місяців щось станеться. Це не буде мир. Бо я не вірю, що доти, доки Путін, чи навіть його наступник, очолюватиме Росію, ця країна думатиме про справжній мир і буде зацікавлена в ньому. І вже точно не у справедливому мирі. Але я вважаю, що ми близькі до певної форми перемир’я».

Він також наголосив, що Україна має стати членом НАТО як найбільша в Європі армія, що пройшла бойове випробування: «Мільйон українських солдатів могли б стати справді потужним активом для нашої здатності відповісти на всі ці побоювання, що надходять з російського боку. Але якщо НАТО не є частиною гарантій безпеки (для України), то є членство в ЄС. І це те, що є можливим, і я вірю, що це станеться незабаром».

Починаючи з 2023 року, напередодні кожної Конференції з питань відновлення України Фонд Віктора Пінчука проводить дискусії YES Dinner Discussion. Міжнародні та українські лідери відверто обговорюють, як зробити підтримку України ще ефективнішою — для завершення війни, створення безпеки для України та Європи, а також для того, щоб інноваційна економіка та потужне суспільство України могли стрімко розвиватися.

Фото доступні за посиланням

Відео доступно тут 

Повернутися до списку статей