YES та Фонд Віктора Пінчука провели 6-й Український ланч на полях Мюнхенської конференції з безпеки "Не чекайте, поки стане надто пізно"

18 лютого 2023 року на полях Мюнхенської конференції з безпеки Ялтинська європейська стратегія (YES) та Фонд Віктора Пінчука провели 6-ту Українську ланч-конференцію в Мюнхені на тему "Рік потому: боротьба України за свободу та що буде далі". Учасники дискусії обговорили допомогу союзників України та як просувається війна на військовому, економічному, політичному та інформаційному фронтах; оцінили можливі шляхи завершення війни, зосередившись на ключових аспектах мирної формули президента Зеленського та її імплементації.

Занні Мінтон Беддоус, головна редакторка видання The Economist, модерувала дискусію за участі Енн Епплбом, історикині та штатної авторки видання The Atlantic; Каї Каллас, прем'єр-міністерки Естонії; Ульфа Крістерссона, прем'єр-міністра Швеції; Дмитра Кулеби, міністра закордонних справ України; Санни Марін, прем'єр-міністерки Фінляндії; Петра Павела, обраного президента Чеської Республіки; Девіда Х. Петреуса, директора Центрального розвідувального управління США (2011-2012), голови правління KKR Global Institute. 

Відкриваючи захід, Віктор Пінчук, бізнесмен і засновник Ялтинської європейської стратегії, сказав: "Українці та Захід зробили те, що дехто вважав вони нездатні зробити. Це виявилося можливим, і це неймовірно важливо, оскільки ми боремося за свободу, і не тільки за майбутнє України, але й за майбутнє усієї цивілізації. Те, що сталося в Україні, дійсно визначить майбутнє всіх нас".

Звертаючись до деяких державних лідерів, присутніх у залі, він закликав посилити підтримку України: "Робіть достатньо зараз, поки можете. Це заради всієї Європи та решти світу, який хоче жити вільно. Тому, будь ласка, робіть те, що має бути зроблено, поки ви можете. Це унікальний момент у вашому житті, який ви можете використати, щоб врятувати життя українців".

Занні Мінтон Беддос, зазначила: "Гадаю, що дехто з вас, можливо, передбачав те, що сталося через декілька днів після зустрічі торік - вторгнення Володимира Путіна в Україну. Утім, не думаю, що хтось міг собі уявити, що відбуватиметься протягом наступного року - мужність, рішучість і успіх українського народу на захисті своєї свободи, а також єдність західного альянсу. Але це ще не кінець".

Вона запросила учасників дискусії обговорити відповіді на наступні питання: Чи має Україна все необхідне для перемоги? Як має виглядати ця перемога і як цей жахливий рік змінив Європу?

Згадуючи події минулого року в Україні, Девід Х. Петреус зауважив: "Воювали не лише солдати, але й вся країна. Я думаю, ми також маємо визнати, що лідерство президента Зеленського стало черчиллівським у позитивному сенсі".

Він закликав надати Україні більше важкого озброєння, зокрема, винищувачі F-16 та ракети великої дальності, які можуть уразити цілі в Криму: "На мою думку, це дозволить зламати російські сили на півдні й маневрувати навколо перешкод, а також перервати російську наземну лінію зв'язку, яка дозволяє їм забезпечувати Крим на цьому шляху".

Водночас він зазначив, що відбудова України не буде повноцінною без гарантій безпеки з боку Заходу: "Коли настане перемога, саме тоді має бути готовий західний план Маршалла для України за участю Великої сімки та ЄС. Але він вимагає одного елементу, про який економісти, можливо, не думають, а саме - залізних гарантій безпеки. Це буде фундамент, без якого відновлення буде неможливим. І в ідеалі це має бути членство в НАТО".

Петр Павел продовжив наголосивши на необхідності якнайшвидше надати Україні засоби протиповітряної оборони: "Протиповітряна оборона, у тому числі зенітні та протиракетні системи, все, що ми можемо поставити, потрібно зараз і в короткі терміни. Очевидно, що російські військові втрачають свої можливості на землі, і найбільш ймовірно, що вони будуть переходити до повітряних операцій. Тому чим більше засобів протиповітряної оборони ми надамо Україні зараз, тим краще".

Він визнав, що налаштований песимістично щодо здатності України виграти війну в 2023 році "Ми можемо опинитися в ситуації, коли звільнення деяких частин української території може призвести до більших людських втрат, ніж суспільство може витримати. Тому може настати момент, коли українці можуть почати думати про інший результат. І ми повинні бути готові до такого розвитку подій, оскільки йдеться не про те, щоб очікувати кращого, а про те, щоб бути готовими до найгіршого".

Кая Каллас, своєю чергою, порушила питання необхідності збільшення потужностей європейської оборонної промисловості: "В Росії виробництво працює у три зміни. Чому європейська оборонна промисловість не робить так само? А вони кажуть, що це через відсутність замовлень. ‚Якщо у нас немає замовлень, ми не можемо робити інвестиції‘, - кажуть вони".

"Навіть якщо війна закінчиться або коли закінчиться, ми не припинимо закуповувати боєприпаси, тому що загроза все ще існує, і всі втрачають свою оборону", - додала вона. 

Взявши слово, Санна Марін оголосила про підготовку 13-го пакету військової допомоги Україні: "Маємо бути певні, що меседж, який ми зараз надсилаємо Росії, полягає в тому, що ця допомога не закінчується. Вона не закінчиться. Скільки буде потрібно, скільки Україна потребуватиме нашої допомоги, стільки ми будемо допомагати. І дуже скоро Фінляндія прийме рішення щодо нашого 13-го пакету зброї для України".

Вона також торкнулася питання заморожених активів Росії в Європі: "На мою думку, Росія повинна заплатити дійсно високу ціну за напад на Україну. Заморожені активи Росії становлять 400 мільярдів євро або доларів США - все це має бути витрачено на Україну, на відбудову України, на допомогу Україні у відновленні всіх тих руйнувань, створених Росією".

Ульф Крістерссон, своєю чергою, зауважив: "Маємо суттєво посилити координацію між країнами. Те, що ми робимо зараз, це виділяємо з власних запасів та оборони, наскільки можемо, але такої координації замало. На мою думку, питання танків Leopard - чудова відправна точка в цьому відношенні".  

"Не чекайте, поки буде занадто пізно", - додав він, закликавши інші держави надати Україні більше зброї. 

Коментуючи шляхи завершення цієї війни, він зазначив: "Це не має закінчитися замороженим конфліктом. Попри поширену думку серед багатьох людей, які підтримують ідею припинення вогню, на цьому це не закінчиться, адже настільки очевидно, що існує ризик того, що Росія відійде назад, відновиться і потім повернеться. Це взагалі нічого не вирішить".

Беручи слово, Дмитро Кулеба сказав: "Торік ключовим словом для мене було "зброя", а цього року у мене два ключових слова - "швидкість постачань" та "сталість". Це дуже важливо - все, що нам пообіцяли, має надходити вчасно, щоб не втратити актуальність. Це те, на чому ми повинні зосередитися".

Коментуючи перспективи перемоги України, він сказав: "Наша кінцева мета у короткостроковій перспективі - повне звільнення української території. Не буде ніяких інших ліній зіткнення, ніяких територіальних поступок - ми вже проходили це, і ми бачили, що це не працює. Кінцева мета у довгостроковій перспективі полягатиме у притягненні до відповідальності та компенсаціях. Але найголовніше те, що постане питання щодо того, як ми можемо зробити так, щоб Росія не мала можливості повторити це знову".

Енн Епплбаум продовжила: "Реалістично правда полягає в тому, що війна закінчиться тоді, коли росіяни зрозуміють, що припустилися помилки". "Питання в тому, що ми повинні зробити для того, щоб ця зміна відбулася", - задалася вона питанням.

Спікер українського парламенту Руслан Стефанчук сказав: "Швидкість - головне слово, яке ми тут озвучуємо. Швидкість - це основа нашого існування, оскільки дуже важливо розуміти, що нам потрібно скоротити час, який проходить між рішенням про постачання зброї та фактичним постачанням". 

Конгресмен США Ніл Данн підтримав цю думку, сказавши: "Думаю, що всі європейські лідери розуміють, скільки часу на це знадобиться. Так, ми повинні бути швидшими, і ми всі хотіли б бути кращими партнерами для України, але вирішімо бути кращими, ніж ми були в минулому, і продовжувати робити те, що ми робимо". 

На заході також були присутні: Богдан Ауреску, Міністр закордонних справ Румунії; Річард Н.Хаас, Президент Ради з міжнародних відносин; Вольфганг Ішингер, Посол (у відставці), Президент Ради Фонду MSC Foundation, Берлін; Керсті Кальюлайд, Президентка Естонії (2016-2021 рр.), захисниця Генерального секретаря ООН "Кожна жінка, кожна дитина", членкиня Наглядової ради YES; Хельга Шмід, Генеральна секретарка ОБСЄ; Віталій Кличко, мер Києва; Александр Кваснєвський, Президент Польщі (1995-2005), Голова Наглядової ради YES; Хаджа Лахбіб, Міністерка закордонних справ Королівства Бельгія; Хельга Марія Шмід, Генеральна секретарка, Заступниця Голови Наглядової ради Фундації. 

Відеозапис Українського ланчу доступний на Youtube-каналі Фонду Віктора Пінчука.