"Про мене кажуть: якщо є Квасьнєвський, значить, буде розмова про Україну"

Юлія ЛІЩЕНКО

Цього тижня до Львова завітав екс-президент Республіки Польща Олександр Кваснєвський - у рамках лекторського туру містами України, організованого "Європейським дебатним форумом".    

 Можна тільки пошкодувати, що лекцію цього політика влаштували у невеликому Дзеркальному залі палацу Потоцьких, куди не вмістилися усі охочі послухати Кваснєвського. Під час візиту "пана президента" супроводжували чільники міста і області. А громадськість, що зібралася на лекцію, наполягла, аби він говорив польською. Протягом двогодинної розмови Кваснєвський з легкістю переходив з польської на російську, а на запитання журналіста газети Times відповів англійською. Запитання українською розумів, однак просив говорити повільніше. Присутніх на зустрічі Кваснєвський полонив своїм гумором і тим, що назвав себе "по-справжньому найбільш заанґажованим проукраїнським політиком, якого ви коли-небудь бачили".

А Львів він назвав символом того найкращого, що Польща і Україна можуть внести в об'єднану Європу зі свого тисячолітнього спадку. "Україна є великою державою і великим народом, який має своє місце в історії Європи, - наголосив екс-президент. - Йдеться про те, аби європейці бачили Україну як народ, заанґажований в європейських процесах. Як колишній президент Польщі кажу вам: настане день, коли Україна буде членом і НАТО, і ЄС. І дуже тішуся з того...".

Екс-президент дав декілька порад Україні: "Про мене часто кажуть: якщо є Кваснєвський, значить, буде розмова про Україну. Але я говорю про Україну для того, щоб ви повірили у власні можливості. Перша моя порада вам - зважати на час. В Європі політична доба становить 12 годин, а в Україні - 6 місяців. Це треба змінити, ви маєте реагувати на політичні події негайно. Не може невизначеність після парламентських виборів тривати чотири місяці! Друга порада - українська політика має бути передбачуваною. Світ повинен знати, чого хочуть український прем'єр, Президент та інші особи. Третя порада - цінувати себе. У вас чудове молоде покоління, представників якого я зустрічаю всюди в Європі. Нещодавно летів в одному літаку з Володимиром Кличком. Це чудова молода людина, добре розмовляє німецькою, англійською... Українською - не дуже, але він навчиться (присутні оцінили цей жарт. - Авт.). Він мені подарував своє фото із підписом "Доктор Володимир Кличко". Я працював міністром спорту у Польщі, але ніколи не бачив у нас спортсмена, який би міг підписатися "доктор". Ви недооцінюєте свій потенціал. Ви кращі, ніж думаєте про себе. Зараз є час, щоб повірити у власні можливості. Повірте, що ви маєте силу привести Україну в ЄС і НАТО".

Упродовж дебатів Олександр Кваснєвський неодноразово зривав оплески. Хоча дебатами це спілкування назвати було важко - настільки зал був прихильний до політика. Єдиною дискусією можна було вважати полеміку, яку розпочав Генеральний консул Російської Федерації у Львові Євген Гузеєв. Дипломат почав своє запитання англійською, продовжив українською (що викликало оплески в залі), однак потім співрозмовники перейшли на російську.

"Якби будь-який російський політик так говорив про Львів, як ви, - що це місто може стати місцем розвитку спільних європейських цінностей, - то це було б сприйнято як втручання у внутрішні справи країни", - сказав Генконсул. Кваснєвський парирував: "На мою думку, Львів - це місто, яке є європейською цінністю. Не бачу тут жодної проблеми! Так не можна говорити. Львів - не лише європейська цінність, а й навіть міжнародна, тому що тут є євреї, вірмени та інші нації. Цей чудовий палац, де ми зараз сидимо, як він називається? Потоцького? Можна сказати, що Потоцький - це відомий французький поет, наприклад" (сміх у залі. - Авт.).

Однак Євген Гузеєв закинув Кваснєвському: якщо Україна вирішить увійти до НАТО, то Росія, хоча й не матиме жодних можливостей перешкодити цьому, робитиме свої висновки. "Якими будуть ці висновки, побачимо після того, як це усе станеться", - сказав дипломат. "А що робитиме Україна, коли одного дня (і це буде швидше, ніж ви думаєте), Росія увійде в НАТО? - відповів Кваснєвський. - Не знаю, чи буде Росія в Євросоюзі, тому що це складний процес. Але в НАТО вона буде напевно. І буде день, коли телебачення покаже, як два президенти - США і Росії - усміхаються, потискають руки - тому що Росія вступила в НАТО. Я зараз вам дам свій номер телефону, і ви тоді зателефонуєте мені і скажете: "Пане президенте, я не думав, що ви будете настільки праві!". Україна повинна сама прийняти рішення про входження в НАТО. Україна не повинна боятися Росії. Тому що в демократичній державі ніхто не повинен нікого боятися. Росія повинна сказати: Україна робить, як хоче".

"Чи не шкодуєте, що зіпсували свої стосунки з російським президентом?", - пролунало запитання із залу. "Я б нічого у своєму житті не змінив, - відповів Кваснєвський. - Якщо і зіпсував, то варто було (бурхливі оплески. - Авт.). Я справді готовий платити високу ціну за українські справи. І роблю це з переконань і доброї волі - я ж не збираюся брати участі в українських виборах!".

Частина питань стосувалася роз'єднаності сходу і заходу України, що стає на перешкоді євроінтеграції усієї держави. Зокрема, пролунало й таке: "Ви їдете в Донецьк і Дніпропетровськ, де багато вулиць названо іменами убивць - Косіора, Леніна... Чи не вважаєте доцільним проведення процесу Нюрнберг-2 над радянським тоталітаризмом?". Кваснєвський відповів толерантно: "Я їду в Донецьк і Дніпропетровськ, аби говорити те саме, що і вам - Україні треба входити в європейські структури. Ми у Польщі маємо важку дискусію щодо історії, але історія вимагає дистанції. Тут немає чіткої відповіді "так" або "ні". У Донецьку і Дніпропетровську мають думати про майбутнє, а не про минуле і те, що вас роз'єднує".

"Провокаційним запитанням" назвав Кваснєвський таке: "Чи прийме Європа Західну Україну в Євросоюз, якщо Галичина відділиться від Східної України?". "Зрештою, історія показує, що нічого неможливого немає, але це буде велика проблема, - сказав Кваснєвський. - Звичайно, схід і захід України мають суттєві розбіжності. Як політик я хочу боротися за єдність України, але є проблеми культурні, мовні тощо. Та є і важливі зміни - щоразу більше бізнесменів зі сходу України розуміють, що майбутнє їхньої економічної концепції пов'язано з Європою, що котирування акцій їхніх фірм на західних біржах є важливішим, ніж те, що робиться на сході України. До того ж жоден із українських олігархів не має шансів зайняти якесь пристойне місце серед російських олігархів. Однак абсолютна більшість українських олігархів є у списку найбагатших людей Європи. Тобто західна ліга є легшою для досягнення, ніж російська".

Під час брифінгу екс-президент відповів на запитання щодо своєї подальшої політичної діяльності, адже напередодні заявив, що повертається в політику. Отож, чи буде він знову балотуватися на пост польського президента?

- Мої любі, у Польщі президентом можна бути тільки двічі, тобто двічі обиратися. Згідно з Конституцією, я не можу кандидувати на президента, і не буду, і не хочу. Підтримуватиму польський лівоцентристський рух, тобто політичну коаліцію, яка постала декілька місяців тому і яка, на мій погляд, потрібна Польщі і матиме успіх. Протягом останнього року намагався не коментувати того, що відбувається у моїй державі, однак зараз робитиму це. Буду активним і за кордоном, от хоча б зараз, в Україні. І це наразі без жодної функції, без жодної ролі. Мій потенціал, моя сила полягають у тому, що багато людей просто хочуть зі мною співпрацювати. Вважаю, що не можу знехтувати їхніми можливостями.

На запитання кореспондента "ВЗ", як екс-президент прокоментує нещодавній вилив компромату проти себе у провладних польських ЗМІ (колишній прем'єр Юзеф Олекси звинуватив Кваснєвського у нелегальному зберіганні і переправлянні грошей на Захід, посилаючись на магнітофонні плівки приватних розмов екс-президента), Кваснєвський відповів: "Це була товариська розмова при доброму вині. Якби кожен з нас мусив відповідати за такі розмови, цей світ давно би перестав існувати. Юзеф Олекси зробив немудро. Це людина великих талантів, але, на жаль, слабкого характеру. Але питання полягає у тому: чому в Польщі допускають до друку записи приватних розмов? Я чекаю від уряду з'ясування ситуації, коли зустріч двох людей у ресторані може бути записана і передана в медіа. Якщо підемо цим шляхом, то наступного разу отримаємо запис розмови лікаря з пацієнтом, адвоката з клієнтом, ксьондза з віруючим. Тоді, виходить, ми живемо в країні, яка є країною тотального прослуховування? Це принципове питання. Із цих записів не виникає жодних юридичних наслідків. Життя кожної людини 50 на 50% складається з речей розумних і з дурниць. Я не святий, у мене тільки у 55% випадків життя складається із мудрих речей, а в 45% - із дурниць. Чи хочете ви, щоб у кожній ситуації вас підслуховували, підглядали?". Відповівши на це запитання, Кваснєвський жартома скерував мікрофон у бік кореспондента "ВЗ"...

Повернутися до списку статей